Карткова гра "Тридцять одне"

Карткова гра "Тридцять одне"

Карткова гра 31 ведеться між банківником і понтер, число яких необмежено.

Правила гри в 31. Банківник бере повну колоду в 52 аркуша, якщо ж гравців багато, то можна грати в дві і три такі колоди. Здає по 3 карти всім граючим, не виключаючи й себе.

Вартість карт: туз коштує 1 або 11 фіш, за бажанням гравця, у якого він на руках. Фігури стоять по 10, інші карти по числу очок.

Коли карти здані, понтер, у якого з його карт складається 31 очко, показує їх банківникові і отримує з нього домовлену при початку гри суму.

Якщо у банківника виявиться 31 очко, то все понтер платять йому згідно з умовою, за винятком тих, які самі мають на руках 31.

Якщо у банківника і у понтерів не нараховуються відразу необхідного числа очок, то бажаючі докуповують по одній карті до декількох разів, і таким чином вони можуть змінити їх кілька. Але якщо вони візьмуть так, що число очок перевищить тридцять одне, то платять два жетони банківникові. Якщо банківник, в свою чергу, незадоволений своєю грою, теж бере одну або декілька карт. Якщо він перебрав, то він платить всім. Коли ж він задоволений своєю грою, то він каже, що він іде на своїх. Тоді всі понтер, за винятком тих, які відразу отримали тридцять один і яким вже заплачено, відкривають свої карти. Ті, у яких менше очок, ніж у банківника, платять йому два жетони: ті ж, у яких більше, отримують з нього теж два. У кого однакове число поенов з банківником, не отримують і не платять нічого, вони, так би мовити, сплачені картами.

Коли банківник роздасть всі свої карти, що називається талія, банк переходить до понтер, що сидить праворуч, якщо тільки не домовлено вперед, що банк у продовженні всієї гри буде належати одному. Після кожної зіграної талії колода, якою метали, відкладається і продовжують метати інший колодою, змінюючи при кожній талії.

Перетасовують по закінченні талії, якщо тільки не помітить банківник, що у нього бракує карт, в тоді він розкладає залишилися карти, кладе їх з іншими і заважає.

Зауваження. Якщо у понтерів є порядне число очок, як, наприклад: двадцять шість або двадцять сім, то їм немає вигоди купувати іншу карту, тому що банківник, який не може залишитися з малими очками, ризикує швидше перебрати. Тоді він платить всім. Якщо ж він дотримується посередніх очок, то можна сподіватися, що вони будуть менше двадцяти семи або принаймні дорівнюють ім.